!!! Тести за 19.05.2022 тут👇
Е.Сігел
"Історія одного кохання"
Посилання на тести👇
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=3333342
!!!Виконати тести до 21.00 22.05.2022
24.01.2022
М.Ю.Лермонтов"Герой нашого часу"
Посилання на тести🔻
!!!Виконати тести до 21.00 31.01.2021
17.01.2022
Сюжет і композиція роману
М. Лермонтова "Герой нашого часу"
І. Історія створення роману. (Початок роботи — 1838 рік, під враженням від поїздки на Кавказ. "Бела" і "Тамань" опубліковані окремими повістями. Спочатку не задумувався як роман (збірник повістей). Але в 1820 році "Герой нашого часу" вийшов у світ. Повісті, що ввійшли до нього, зв'язані єдиною композицією і сюжетом. Головна проблема роману — особистість і час.)
ІІ. Перший у російській літературі психологічний роман. (Послідовність подій, сюжетна оповідь спеціально змінені. Мета автора — розкрити характер Печоріна.)
1. Хронологія подій. ("Тамань" (Печорін зупиняється там на шляху з Петербурга на Кавказ) — "Княжна Мері" (Печорін приїжджає на води, живе в П'ятигорську та Кисловодську, вбиває на дуелі Грушницького) — "Бела" (висланий у фортецю після дуелі під начальство Максима Максимича) — "Фаталіст" (приїжджає в козачу станицю, знайомиться з Вуличем) — "Максим Максимич" (після декількох років у Петербурзі Печорін виходить у відставку, їде в Персію. На шляху, у Владикавказ^ зустрічається з Максимом Максимичем і мандрівним офіцером). Повертаючись із Персії, Печорін умирає. Про це — у передмові до "Журналу Печоріна".)
2. Способи розкриття психологічно складного образу головного героя. (Зміна оповідача: а) Максим Максимич (людина іншої епохи і світовідчуття; зрозуміти Печоріна не в змозі; читач зацікавлений, але робити висновки про характер Печоріна тільки зі слів Максима Максимича не може); б) мандрівний офіцер, від імені якого йде оповідання (людина одного кола з Печоріним.
Через зовнішність намагається розгадати характер героя. Цим судженням довіряємо); в) сам Печорін у "Журналі Печоріна" з передмовою автора: характер Печоріна — у заголовку книги. "Історія душі людської, наслідок спостережень розуму зрілого над самим собою".)
ІІІ. Як завдяки композиції розкривається основна думка роману. ("Кільцева" композиція підкреслює приреченість героя.)
!!!Опрацювати статтю,
виписати в зошит сюжетно-композиційну схему роману🔺
30.12.2021
В 1836 році Лермонтов, за прикладом Пушкіна, що показав свого сучасника - Євгенія Онєгіна - на тлі петербурзького життя 1820-х років, задумав написати роман, у якому він би зобразив свого сучасника - гвардійського офіцера Печорина на широкому тлі столичного життя.
Але в 1837 році за вірш "Смерть поета" Лермонтов був арештований і висланий на Кавказ, а після посилання він уже не захотів вертатися до колишнього задуму. Лермонтов побував у Пятигорську й у Кисловодську, у козачих станицях на Тереку, проїхав уздовж лінії бойових дій; у містечку Тамані, де на узбережжя Чорного моря його хотіли утопити контрабандисти, які запідозрили в ньому розшукного. З узбережжя Чорного моря Лермонтов відправився в Грузію, і по дорозі назад, у Ставрополі, він зустрівся із засланими декабристами. Зустрічі з новими людьми, нові враження надихнули його на створення живих образів своїх сучасників.
Роман писався Лермонтовим з 1837 по 1840 р. Послідовність написання повістей точно не встановлена, але передбачається, що раніше інших (восени 1837 г.) була написана "Тамань", потім "Фаталіст", "Бела", "Максим Максимич"; але не виключено, що "Тамань" була написана останньою, а "Фаталіст" - після "Максима Максимовича". Перші добутки були задумані як окремі фрагменти із записок офіцера, але потім вони стали "довгим ланцюгом повістей", не об'єднаних у роман, але зв'язаних загальними героями - Печориним і Максимом Максимовичем.
У квітні 1840р. було опубліковано "Твір М. Ю.Лермонтова (так стояло на обкладинці книги) Герой нашого часу", що складається з ряду окремих новел, що відкривався "Белой" і завершувався "Фаталістом". У наступному, 1841 р. відбулося друге видання роману, у яке було включене передмова, поміщена з технічних причин не на початку, а перед другою частиною.
Багато персонажів повести "Князівна Мері", за свідченням мемуаристів, мали своїх прототипів. Загальновизнаним прототипом Грушницкого був Микола Петрович Колюбакін (1811- 1868). Запальний, фатоватий, аматор вигадливої фрази й з дуеліст. Поранення в ногу під час експедиції послужило приводом для поїздки на води, де й відбулася його зустріч з Лермонтовим.
Не виключено, що в Грушницькому відбилися і якісь риси Н. С. Мартинова ( 1815-1875), супротивника Лермонтова на фатальній дуелі, що відбулася в липні 1841 г.
Прообразом Печорина, як переконливо довела е. Г. Герштейн, значною мірою з'явився товариш поета по "кружку 16-ти" граф Андрій Павлович Шувалов. Він "хоробро боровся на Кавказі, де одержав... легку рану вгрудь. Він був високого зросту й тонкий; у нього була гарна особа... погано приховувала нервові рухи, властиві його жагучій натурі... Він дуже подобався жінкам завдяки контрасту між його зовнішністю, яка здавалася ніжною і тендітною і його низьким приємним голосом, з одного боку, і надзвичайною силою, що приховувала ця тендітна оболонка, - з іншого".
24.12.2021
(1814-1841)
Російський поет, у творчості якого відбились тенденції романтичного і реалістичного напряму. У віршах ("І нудно і сумно", "На дорогу йду я в самотині"), поемах ("Мцирі", 1840; "Маскарад", 1835), романі "Герой нашого часу" (1840) відчутна зосередженість автора на внутрішньому світі ліричного героя, у центрі — проблема особистості.
"Герой нашого часу" — морально-психологічний роман про долю молодих людей після розгрому декабризму. Печорін — тип байронічного героя — постійно в пошуках ідеалу, в протиріччі з "сірою буденністю", з якої прагне вирватись, але не може.
Літературні критики визначають вплив на Лермонтова Шатобріана, Мюссе, Фур'є, Скотта, Карамзіна, Пушкіна.
Посилання на вірш🔻
https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=371
20.12.2021
Контрольна робота № 2 Романтизм
Посилання на тестову контрольну роботу👇
!!! Виконати контрольну роботу до 21.00 22.12.2021
16.12.2021
Теми творів за романом О.С.Пушкіна "Євгеній Онєгін"👇
1.
Чого
варте життя без мети? (Образ Є.Онєгіна)
2.
Чому
Пушкін «видав» Тетяну заміж не за Онєгіна?
3.
Широка
панорама життя світської молоді середини ХІХ ст. в Росії
в порівнянні із життям сучасних «мажорів»
!!!Написати твір до 21.00 19.12.2021
відправити на пошту yunaumkina@gmail.com
06.12.2021
О.С.Пушкін "Євгеній Онєгін"
Роман О. Пушкіна «Євгеній Онєгін» — перший реалістичний роман не тільки в російській, але й у світовій літературі.
Рік написання: 1823—1831
Жанр – соціально-психологічний роман у віршах.
Тема — зображення російського життя першої чверті XIX століття
Напрям – реалізм
Головні герої:
Євгеній Онєгін – головний герой. Молодий дворянин, розчарований у житті.
Володимир Ленський – друг Онєгіна і його проттилежність,
Тетяна Ларіна – стримана, спокійна, вихована дівчина.
Ольга Ларіна – молодша сестра Тетяни. Неймовірно життєрадісна, безтурботна, весела дівчина, образ якої, втім, не відрізняється глибиною.
Композиція: будується «дзеркально»: лист Тетяни — відповідь Онєгіна — лист Онєгіна — відповідь Тетяни.
Основний конфлікт роману: конфлікт двох життєвих філософій, конфлікт людини і суспільства, конфлікт людини й оточення.
Проблематика «Євгеній Онєгін»
-людина на тлі епохи, часу, сенс її існування на землі.
– проблема освіти й виховання; – літературної творчості;
– вірності в подружньому житті; – людських взаємин;
– кохання; – одинних стосунків.
Події у творі відбуваються з 1819 по 1825 р. Автор описав події, що відбуваються протягом 10 років в Петербурзі (1, 8 глави роману), у Москві (7 глава), у провінції — у селі (2, 7 глави). У романі зображена епоха царювання Олександра І (між війною 1812 року і грудневим повстанням). Перші 16 років життя Онєгіна описані лише в 3-ій строфі 1 глави. Двом рокам життя в селі присвячені 5 глав роману (2–7). Вісім років життя Онєгіна в Петербурзі описані як один день героя в 8 главі роману.
Віршовий розмір – онєгінська строфа (це строфічна форма, винайдена О. Пушкіним. Вона містить чотирнадцять рядків чотиристопного ямба з перехресним, паралельним і кільцевим римуванням: абабввггдеедєє)
“Евгений Онегин” композиція
Твір складається з 8 частин. Композиція: будується «дзеркально»: лист Тетяни — відповідь Онєгіна; лист Онєгіна — відповідь Тетяни.
Перша глава роману знайомить з головним героєм, висвітлює його столичне життя.
У другому розділі відбувається зав’язка сюжетної лінії другої теми роману – знайомство молодого поета Ленського з Онєгіним. У третьому розділі простежується зав’язка основної теми твору, де Євген знайомиться з Тетяною.
Розвиток дії: дівчина пише лист, відбувається її розмова з Онєгіним. Євген залицяється за нареченою друга, той викликає його на дуель. Тетяні сниться віщий сон.
Кульмінація – Володимир гине на дуелі, Ольга виходить заміж за іншого, Тетяну видають заміж за солідного генерала.
Розв’язка – зустріч Тетяни з Онєгіним, їх пояснення, де дівчина, яка продовжує любити Євгенія, зрікається його. Сам фінал є відкритим, немає чіткого опису майбутнього.
Посилання на твір👇
Посилання на фільм👇
!!! Опрацювати матеріал, читати І частину твору, переглянути фільм
29.11.2021
О.С.Пушкін
Олександра Пушкіна називають «Сонцем російської поезії».
Олександр Сергійович Пушкін народився 26 травня 1799 в Москві. Його батько походив із старовинного збіднілого дворянського роду.
До 12 років Пушкін ніде не навчався, а у віці 12 років надійшов на навчання в Імператорський Царськосельський Ліцей, який вважався вищим Російським навчальним закладом.
Пушкін закінчує ліцей в 1817 році, і випускається в чині колезького секретаря, після чого його визначають в Колегію закордонних справ у Петербурзі.
У 1820 році він закінчив поему «Руслан і Людмила» – перший великий твір.
За епіграми, вольні вірші, що швидко розповсюджувалися по Петербургу, в 1820 році Пушкін був відправлений в південне заслання. За чотири роки він переїжджав у різні міста: Катеринослав, Кишинів, Одесу. Під час цього посилання ним були написані романтичні південні поеми «Кавказький пленник», «Бахчисарайський фонтан», «Брати розбійники», а в 1823 році він почав роботу над романом у віршах «Євгеній Онєгін».
З 1820 по 1824 рр. тривав період південного заслання.
У 1824 році Пушкін був відправлений в північне заслання в маєток батьків Михайлівське, де після від’їзду родини жив з нянею. Там він продовжував роботу над «Євгенієм Онєгіним», писав «Бориса Годунова», вірші.
1826-1830 роки. На початку цього періоду Пушкін має аудієнцію з новим царем Миколою I, після якої поетові обіцяно найвище заступництво і відсутність будь-якої цензури для його творів. Однак через два роки після поеми «Полтава», а також, що стала відомою уряду «Гавриліади» написаної ще в 1821 році, за Пушкіним встановлюють поліцейський нагляд.
У 1830 році Пушкін посватався до Н. Гончарової. Перед одруженням він поїхав до маєтку в Болдіно, де змушений був затриматися через карантин. Цей період у творчості Пушкіна називають Болдинскою осінню, протягом якої він написав велику кількість літературних творів найрізноманітніших жанрів.
У 1831 році Олександр Сергійович одружився. Його обраниця – Наталя Гончарова – була відомою красунею, у неї було безліч шанувальників, до яких Пушкін її ревнував. У ці роки він писав твори на історичні теми – «Дубровський», «Капітанська дочка», «Історія Пугачова».
7 січня 1833 Олександр Сергійович Пушкін обирається членом Російської Академії – центру по вивченню російської мови, заснованого Катериною II в 1783 році.
У 1836 засновує літературний журнал «Современник». На жаль, доходи від продажів журналу не покрили навіть витрат на його створення.
В листопаді 1836 року з’являється конфлікт Пушкіна з французьким офіцером Жоржем Шарлем Дантесом, причиною якого була ображена честь поета.
27 січня 1837 Пушкін був поранений Дантесом на дуелі і через два дні помер від перитоніту у себе вдома.
Похований на кладовищі Святогірського монастиря Псковської губернії.Посилання на відео👇https://www.youtube.com/watch?v=qSIGwmA_Trs
Посилання на вірші👇
!!! Опрацювати біографію поета,
вивчити напам'ять вірш👆
18.11.2021
Г.Гейне
Гейне народився 13 грудня 1797 в Дюссельдорфі в родині єврейського купця. Особистість сформувалася під впливом матері, шанувальниці французького просвітництва та енциклопедистів. Духовному вихованню юнака й розвитку його інтересу до поезії сприяв його дядько, пристрасний бібліофіл, який надав у його розпорядження свою бібліотеку.
Закінчивши ліцей, Гейне служив в банкірської конторі, прикажчиком на бакалійному складі, комісіонером. Але служба обтяжувала його, на відміну від поезії.
У 1819 р він вступив на юридичний факультет Боннського університету, захоплення філософією і літературою не залишив. Провчившись вельми недовго в університеті, він перебрався до Берліна.
З 1821 по 1823 Гейне вчиться в Берлінському університеті, де слухає курс лекцій у Гегеля. У 1821 р вийшов його перший поетичний збірник «Книга пісень», а ще через два роки трагедії «Алманзор», «Ратклиф» і збірник віршів «Ліричне інтермецо».
У 1825 р отримав ступінь доктора права в Геттінгенському університеті і … повністю віддався літературній праці.
У 1826-1831 рр. Гейне видав прозові «Колійні картини», в яких розповідалося про подорожі по Німеччині. Потім виїхав до Франції і залишився там назавжди як політичний емігрант. Видав кілька книг про сучасне становище в Німеччині, і французького політичного і культурного життя.
В кінці 1830-х рр. Гейне став революційним радикалом, перейнявшись соціалістичними ідеями (памфлет «Людвіг Берні», 1840).
У 1843-1844 рр. він створив кращі поетичні твори – поеми «Атта Троль» і «Німеччина. Зимова казка ». У них різко висміюється німецьке філістерство, націоналізм, мілітаризм і оспівується молода революційна Німеччина. У цей час Гейне подружився з К. Марксом, які брали участь у публікації його останньої поеми.
Через важку хворобу Гейне в другій половині 1840-х рр. відійшов від політики і помітно послабив свою літературну діяльність.
Генріх Гейне помер 17 лютого 1856 в Парижі і був похований на кладовищі Монмартр.
Відомі твори Гейне: «Книга пісень» («На півночі кедр одинокий…», «Не знаю, що стало зо мною…», «Задзвени із глибини», «Коли розлучаються двоє…» «Коли настав чудовий май…»,), «Подорожні картини», «Романцеро», «Сілезькі ткачі».
"Книга пісень"
«Книга пісень» — перша збірка Г. Гейне, що принесла йому славу романтичного поета. Вона вийшла друком у 1827 році, до неї увійшли вірші 1816-1827 років. Більша частина віршів створена під впливом яскравого почуття до двоюрідних сестер — Амалії та Терези, в яких поет по черзі закохувався. Його почуття залишилися без відповіді. Але під пером талановитого митця розповідь про нещасливу любов вийшла далеко за біографічні межі: «Книга пісень» — справжня перлина німецької літератури.
Збірка складається з трьох частин: «Страждання юності», «Ліричне інтермеццо», «Знову на батьківщині». «Книгу пісень» часто називають романом у віршах. Цикли «Книги пісень» різні за своєю спрямованістю. У «Стражданнях юності» (1817-1821) гостро звучить біль нерозділеного кохання. Воно виступає романтичною мрією, нестерпним чеканням, химерним маренням.
У «Ліричному інтермеццо» (1822-1823) поет зовсім інакше трактує тему кохання. Любов описується як цілком земне почуття, що таїть у собі щастя й біль. У поезіях циклу розповідається історія кохання поета — від зародження його почуття, коли він був щасливий своїм коханням, до драматичної розв’язки — виходу коханої заміж за іншого і страждань героя. (Аналіз «Книги пісень» Г. Гейне)
Характерною рисою «Ліричного інтермеццо» є те, що поет виражає свої почуття через образи природи. Особливо часто зустрічаються тут образи квітів — фіалки, троянди, лотоса, лілії; птахів — солов’я, жайворонка, голубки; неба — місяця, сонця, зірок; дерев — липи, дуба, кедра, пальми.
Любов для поета — своєрідний ключ до розуміння духовного перетворення людини і світу. Любов — співучасниця світового процесу життя, тому тема кохання постійно перегукується з темою природи.
У поезії «Лорелей» яскраво відбилося захоплення поета німецькою народною творчістю. За старовинною німецькою легендою, чарівна русалка Лорелей жила на скелястому порозі посеред Рейну. Своєю незвичайною вродою вона причаровувала рибалок. Лорелей стала для Гейне символом фатального кохання. Адже поета теж причарувала горда красуня, яка розбила його серце.
У поезії «Лорелей» фольклорним є не лише сюжет, а й сам стиль вірша, який написано у простій, співучій манері народної пісні. Краса русалки передається через ознаки, характерні для народної творчості: «золоті коси», «блискучі шати», «із золота гребінь має».
Поезія «Лорелей» — одна з вершин лірики Гейне. Використовуючи народну легенду і народні образи, поет створює романтично піднесений твір про кохання, його красу та згубність.
Посилання на відеоурок👇
https://www.youtube.com/watch?v=9WnUySs1bpI
Посилання на вірш👇
https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=1751
!!! Опрацювати матеріал, скласти конспект, вивчити напам'ять вірш👆
15. 11 2021
Дж.Н.Г. БайронПоема "Мазепа"
“Мазепа”
Автор – Джордж БайронРік написання – 1818Жанр – поемаПоема Дж. Байрона — це ліро-епічна поема, монолог-сповідь Мазепи. Автора цікавить плин почуттів, рух думок героя, політ його уявиТема – страждання самотнього і приреченого гетьмана України.Ідея – оспівування мужності та витримки, самовладання у найтяжчих випробуваннях, возвеличення незламності духу під ударами долі.Головні герої поеми “Мазепа”:Гетьман Іван Мазепа – головний геройКарл XIIдружина графа Фальбовського Тереза.Композиція: 20 невеликих розділівІсторичні події, зображені у творі: розгром шведів російськими військами Петра I під Полтавою 1709 року та втеча Мазепи з Карлом XII до ТуреччиниОбраз Мазепи у поемі Байрона Гетьман зображений на початку й наприкінці твору людиною похилого віку, йому 70 років. Сильний, сміливий, здатний зберегти самовладання у найскладнішій ситуації. Він не може змінити хід історії, але завжди береже свою честь і гідність, залишається людяним. Образ Мазепи досить багатогранний. У поемі він змінюється зовнішньо під вагою прожитих років, але зберігає головне: мужність, силу, тверезість розуму, шляхетність.– Риси романтичного героя в образі Мазепи. Він похмурий, самотній, вірний високим ідеалам (кохання, дружби, свободи, вірності вітчизні), волелюбний, внутрішньо незалежний.– Риси «байронічного героя» у характері Мазепи. «Шляхетний злочинець», самотній, нескорений, волелюбний, бунтар зі страдницькою душею, в якій відбиваються настрої «світової скорботи»; смілива вдача, могутня воля, титанічна постатьСимволічні образи “Мазепа” Байрон«Дика країна», у якій «дикі степи», «дикий праліс», «дика площина» символічні образи, що створюють емоційний, романтичний образ України, що є вільною, але ще неосвоєнною землею.Образ долі, яка переслідує усіх героїв. Доля відвернулася від шведів під Полтавою, від короля Карла XII, прирікши його на втечу, доля звела Мазепу з Терезою, подарувавши йому таке сильне кохання, але й розлучила їх (адже Мазепа нічого не знає про подальшу долю своєї коханої), доля врятувала його, принісши в Україну, й зробила Мазепу гетьманом.Образ коня. У романтичній літературі кінь є символом вдачі, людської долі. Тому стає зрозумілим, чому Карл XII втрачає своїх коней (доля відвернулася від нього), а Мазепа зберіг свого коня (доля до нього прихильна).Образ «дикого коня», що ніс Мазепу через ліси й степи з Польщі в Україну – символ нестримної пристрасті майбутнього гетьмана, і фатальної долі, і втілення смерті, що очікувала Мазепу, і кари небесної за його вчинок (порушення подружньої вірності), і символ несхитної волі, що є у Мазепи і яка й приводить його до гетьманства. Із цим образом нерозривно пов’язаний і образ України, яка постає вільною країною, що повинна рухатися у майбутнє.Бурхливі потоки, потужні хвилі, сильні вітри уособлюють пристрасті, що охопили героя.Вороння символізує смерть.Степ — вільнолюбивий дух Мазепи.Буйний чагарник, ліс — перепони, які траплялися на його життєвому шляху.Вечірній холод, туман, морок, тьма, ридання вітру, похмуре небо підсилюють страждання Мазепи.Ранок, біла мла, схід сонця є символом надії.Образ вершника Мазепи це символ: неспокійної душі; – нескореної сили; постійної небезпеки; уособлення вільної людини; символ свободи, нації.Поема «Мазепа» – романтична поема „ Мазепа”- це ліро- епічна поема . Поява так званих мішаних жанрів була характерна для романтизму. Зацікавила поета сама легенда, що була таємничою, ефектною, небуденною. Романтиків завжди цікавили неординарні особистості, масштабні постаті. Мазепа – саме такий. Експресивні вираження переживань, чіткі логічні позиції, антитеза- (насильство-беззахисність, тиран-жертва, завойовник-завойований) – все це вказує на приналежність до романтизму.Сюжет “Мазепа” Поема побудована у формі розповіді-сповіді головного героя твору — старого гетьмана Мазепи.Мазепа з поеми Байрона розповів шведському королю про любовну пригоду, яка колись трапилася з ним. У Мазепи були відносини з юною дружиною графа Фальбовського Терезою. Коли правда розкрилася, Мазепу прив’язали до спини коня, і відпустили у дикий степ. На коня зі зв’язаним Мазепою напала зграя вовків, він ледве вижив. Уже в степах України напівживого Мазепу знаходять селяни.Час дії — важкі для Карла XII і Мазепи дні після поразки під Полтавою.Історія написання поеми «Мазепа» Поему «Мазепа» Байрон написав під час перебування в Італії (у Венеції та Равенні) в 1818 або 1819 році. На розповіді Мазепи про його закоханість у молоді роки в юну красуню Терезу, дружину старого багатого графа-воєводи, позначилися взаємовідносини самого Байрона з юною дружиною графа Гвічіоллі, яку також звали Терезою.З чиїх творів Байрон запозичив ідею написання поеми “Мазепа”? Сюжет поеми англійський митець запозичив з “Історії Карла XII” Вольтера (1731), де у 4-му розділі йшлося про гетьмана Мазепу та Україну.Твір Байрона складений з розповіді самого героя – Мазепи – стомленому королю Карлу XII про незвичайні пригоди своєї молодості під час перепочинку після Полтавської битви. Це була історія про те, як «шляхтич» Мазепа в юності за зв’язки з жінкою польського вельможі був покараний — прив’язаний до дикого коня, якого відпустили в степ. Тоді «Мазепа від страждань і з голоду трохи не вмер». Ця подія й становить основний зміст поеми. Про неї розповідає Мазепа шведському королеві Карлу XII, коли після розгрому Петром І під Полтавою 1709 року вони втікали до Туреччини.
Посилання на тести👇
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=2090289
!!! Виконати тестові завдання
до 22.00 16.11.2021
08.11.2021
Дж.Г.Н.Байрон
Байрон Джордж Гордон
(1788-1824)
Видатний англійський поет-романтик. Провідними мотивами його творчості є "світова скорбота" і самотність, бунтівний дух і нескореність у життєвих битвах. Саме в творчості Байрона окреслюється той тип героя — самотній, вільнолюбний бунтар з вразливою душею, — який згодом у літературній критиці отримає назву "байронічний герой".
Байрон належав до старовинного англійського роду, отримав добру освіту і, хоча й мав фізичні недоліки (одна нога коротша за іншу), був гарним спортсменом. Поет багато подорожував, був учасником визвольного руху в Італії, Греції. На батьківщині ставлення до Байрона було неоднозначним — йому не простили його революційних настроїв і не патріотичності, тому англійська влада не дозволила поховати бунтівного поета в усипальниці великих діячів Англії.
Поетична спадщина Байрона багата, славу "відчайдушного романтика" він зажив з виходом поем "Паломництво Чайльд-Гарольда", "Гяур", "Абідоська наречена", "Корсар", "Дон Жуан". У його творчому доробку є гумористичні, сатиричні поеми, історичні трагедії, історична поема "Мазепа", станси.
Посилання на вірші👇
https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=1543
Посилання на урок👇
!!! Опрацювати біографію поета, читати поему "Мазепа"
04.11.2021
Поняття романтизму. Основні етапи розвитку та течії романтизму
Назва терміна "романтизм" вказує на зв'язок із середніми віками, коли в літературі був популярний жанр лицарського роману.
Романтизмом прийнято називати напрям у мистецтві, який виник у країнах Західної Європи наприкінці XVIII - поч. XIX ст.
Назва виникла від французького слова "romantisme", яким позначалося щось таємне, дивне, нереальне.
Романтизм - напрям у літературі та мистецтві І чверті XIX ст., котрий характеризується зображенням ідеальних героїв і почуттів. Для нього характерними є відчуття хиткості світу, розчарування в революції.
Сутність романтизму: незвичайні герої у незвичних обставинах.
Уперше термін згадується в 1650 р. В Іспанії це слово спочатку означало ліричну і героїчну пісню-романс. Потім епічні поеми про лицарів - романи. Саме слово "романтичний" як синонім "живописний", "оригінальний" з'явилося у 1654 р. Його вжив француз Бальданепарже.
Пізніше, на початку XVIII ст., це слово використовувалось уже багатьма письменниками і поетами, у тому числі й письменниками-класицистами. (Зокрема, Поуп називає свій стан романтичним, пов'язуючи його з невизначеністю).
В кінці XVIII ст. німецькі романтики брати Шлегелі висунули опозицію поняттю класичний - романтичний. Цю опозицію підхопили і зробили відомою по всій Європі. Так, поняття "романтизм" стало вживатися як термін теорії мистецтва.
Письменники-романтики відійшли від традицій класицистів, що наслідували все античне. На противагу їм романтики захопилися оспівуванням Середньовіччя. Вони створювали в дусі Середньовіччя нові картини життя, відкидали суворі канони й правила і понад усе цінували натхнення.
Також представники романтизму відмовилися від реалістичного зображення дійсності, тому що були незадоволені її анти естетичним характером.
Романтики уявляли розум ототожненням прагматизму, тому просвітницькому ідеалу розуму був протиставлений культ почуттів. Вони зосередились на людських переживаннях, які виражали неповторну індивідуальність.
Етапи розвитку романтизму
Передромантизм - явища і тенденції в європейській літературі й духовній культурі II половини XVIII ст., які підготували ґрунт для розвитку романтизму. Риси:
- o зростання інтересу до середньовічної літератури та народної творчості;
- o відведення головної ролі уяві, фантазії, творчості;
- o виникнення поняття "романтичного", що передувало появі терміна "романтизм".
Ранній романтизм (кінець XVIII - початок XIX ст.)
Доба наполеонівських війн та період Реставрації утворили першу хвилю романтизму. В Англії це творчість поетів Дж.Г.Байрона, Персі Буші Шеллі, Дж. Кітса, романіста В.Скотта, у Німеччині - майстра сатиричної прози Ернста Теодора Амадея Гофмана і блискучого лірика й сатирика Генріха Гейне.
Риси:
- -універсалізм, прагнення охопити буття в його повноті (що існує і має існувати), дати йому синтезуюче художнє вираження; -тісний зв'язок із філософією;
- -тяжіння до символу й міфу як найбільш адекватних форм художнього вираження; -розлад з дійсністю;
- -різке протиставлення дійсності й ідеалу, розчарування й негативізм.
Розвинені форми (20-40-ві рр. XIX ст).
Друга хвиля романтизму розпочинається після липневої революції у Франції та після повстання у Польщі, тобто після 1830 р. Найкращі твори у цей час пишуть у Франції - Віктор Гюго, Ж. Санд, О.Дюма; у Польщі - А. Міцкевич, Юліум Словацький, в Угорщині - Шандор Петефі. Романтизм у цей час широко охоплює живопис, музику, театр.
Під впливом європейського романтизму розвивалася американська література, яка вела початок від цього часу і була представлена романістичними творами Дж.Ф.Купера, Е. По.
Пізній романтизм (після революції 1848 р.).
Романтизм не був монолітним. У ньому існували різні течії.
Течії романтизму
Народно-фольклорна (початок XIX ст.) - течія, орієнтована на фольклор і народнопоетичне художнє мислення. Спершу вона проявилася в Англії, у "Ліричних баладах" У.Вордсворта, перше видання яких з'явилося в 1798 р. В Німеччині вона була стверджена гейдельберзькою школою романтиків, потім набула поширення в інших європейських літературах, особливо у слов'янському світі. Особливості:
- o не тільки збирали народну поезію й черпали з неї мотиви, образи, барви, а й знаходили в ній архетипи своєї творчості, дотримувалися принципів і структур народнопоетичного мислення;
- o їх приваблювала простота поетичного вислову, емоційна наснаженість і мелодійність народної поезії;
- o не сприймали буржуазну цивілізацію, прагнули знайти опору в протистоянні їй у народному житті, свідомості, мистецтві.
"Байронічна" (Дж Байрон, Г.Гейне, А.Міцкевич, О.Пушкін, М.Лермонтов та ін.), бо завершене втілення вона отримала у творчості Байрона. Особливості:
- -серцевину течії складала ментально-емоційна установка, котру можна визначити як "ідеалізацію заперечення";
- -розчарування і меланхолія, депресія, "світова скорбота" - ці "негативні емоції" набули абсолютної художньої цінності, стали провідними ліричними мотивами, що визначали емоційну тональність творів;
- -культ духовного й душевного страждання, без якого не мислили повноцінну людську особистість;
- -гостре протиставлення мрії і життя, ідеалу й дійсності;
- -контраст, антитеза - головні елементи художнього твору.
Гротескно-фантастична, яку ще називали "гофманіеською", за іменем її найвідомішого представника. Основна риса: перенесення романтичної фантасмагорії до сфери повсякденного життя, побуту, їх своєрідне переплетіння, внаслідок чого убога сучасна дійсність поставала у примхливому гротескно-фантастичному висвітленні, розкриваючи при цьому непривабливу сутність. До цієї течії можна віднести пізній готичний роман, у певних аспектах творчість Е.По, Гоголя "петербурзьких повістей".
Утопічна течія. Набула значного розвитку в літературі 30-40-х років XIX ст., проявляючись у творах В.Гюго, Жорж Санд, Г.Гейне, Е.Сю, Е.Джонса та ін.
Особливості:
- o перенесення акценту з критики і заперечення на пошуки "ідеальної правди", на ствердження позитивних тенденцій і цінностей життя;
- o проповідування оптимістичного погляду на життя і його перспективи;
- o виступ проти "індивідуалізму сучасної людини" і протиставлення йому героїв, сповнених любові до людей і готовності до самопожертви;
- o вираженння оптимістичної надії і пророцтва, стверджування ідеальної правди;
- o широке використання риторичних засобів.
- -> "Вольтерівська" течія, яка зосередилася цілковито на історичній тематиці, на розробці жанру історичного роману, історичної поеми і драми. Модель жанру історичного роману була створена В.Скоттом. Ця течія в певних аспектах стала переходом до реалізму.
!!! Опрацювати тему "Романтизм", скласти конспект у зошиті
01.11.2021
Контрольне тестування з теми "Просвітництво"
!!!Виконати тестові завдання
Список літератури на літо
Зразки світової літератури:Гомер "Одісея"Данте "Божественна комедія"Й.В.Гете "Фауст"
Реалізм:Федір ДОСТОЄВСЬКИЙ. «Злочин і кара».
Роман ранньомодерністської доби:Оскар УАЙЛЬД. «Портрет Доріана Грея».
Поезія середини – другої половини XIX ст.:
Волт Вітмен "Листя трави"Шарль БОДЛЕР. «Альбатрос», «Відповідності», «Вечорова гармонія».
Поль ВЕРЛЕН. “Осіння пісня”, “Так тихо серце плаче…”, “Поетичне мистецтво”.
Артюр РЕМБО. “Відчуття”, “П’яний корабель”, “Голосівки”
Драматургія другої половини ХІХ ст.:
02.06.2022
Повторення
!!! Розгадати кросворд
30.05.2022
Повторення вивченого матеріалу
!!! Створити презентацію за темами:
1. "Нова" драма. Творчість А.П. Чехова.
2. Сучасний фантастичний роман. Творчість
С. Лукьяненка.
3. Поезія сучасних зарубіжних авторів.
надіслати на пошту yunaumkina@gmail.com
26.05.2022
Повторення вивченого матеріалу
!!! Створити презентацію за матеріалом, вивченим у І семестрі за темами:
1. Просвітництво (англійське, французьке, німецьке).
2. Романтизм (англійський, російський, американський).
3. Реалізм (доба "великих" романів: творчість Ч.Діккенса, Ф.М.Достоєвського,
Л.М. Толстого, Стендаля, Г.Флобера)
надіслати на пошту yunaumkina@gmail.com
23.05.2022
Підсумкова контрольна робота за рік
Достатній рівень
1.Чому головним героями творів Бальзака і Гоголя є скнара і авантюрист?
2. Хто такий Башмачкін сьогодення?
3. В чому різниця між "старою" і "новою" драмою?
Високий рівень
Написати твір-мініатюру на тему:
« Поезія, що пробуджує душу...»
!!! Виконайте контр.роботу,
відповідь надішліть на пошту yunaumkina@gmail.com
19.05.2022
Ерік Вольф Сігел
Олівер Барретт
|
Дженніфер Кавіллері
| |
Жив і виховувався в багатій садибі у кварталі для багатих: життя тут ніби завмерло
|
Росла і виховувалася в Кренстоні, у кварталі, де мешкали італійці, в незаможній сім’ї: тут багато дітей і дорослих, галас, вирує життя
| |
Має батька і матір
|
Матір загинула в автокатастрофі, Дженні виховував батько
| |
Зневажає батька за снобізм, зверхнє ставлення до бідніших верств населення. Рідко з ним спілкується
|
Обожнює батька, спілкується з ним, розповідає про своє життя
| |
Називає батька «Старий Не-Хи-Хи», «Сучий син»
|
Звертається до батька просто Філ
| |
Вважає: «Мій батько – весь лише форма і ніякого змісту»
|
Цінує батька за щирість, відкритість доброту і підтримку, намагається його не засмучувати
| |
Не прощає батькові прохолодного ставлення до Дженніфер, умовлянь не одружуватися з нею, не хоче йти з ним на примирення
|
Вмовляє Олівера помиритися з його батьком, важко переживає їхнє вороже ставлення один до одного: «Ви, Берретти, такі горді й затяті, що можете прожити весь вік, вважаючи, буцімто ненавидите один одного»
| |
Проблема любові та відданості
| ||
Заради кохання зрікається багатства
|
Жертвує навчанням і кар’єрою
| |
Між батьком і коханою обирає Дженні
|
Відданість Оліверу вбачає у тому, щоб помирити його з батьком
| |
Картає себе за недостатню увагу до дружини
|
Ні про що не шкодує
| |
!!! Виконати тести для самоперевірки!
16.05.2022
Ерік Вольф Сігел
"Історія одного кохання"
“Історія одного кохання” характеристика персонажів
Олівер Барретт IV – двадцятирічний студент Гарвардського університету, який вивчає юриспруденцію. Три роки поспіль знаходиться в списку кращих на курсі, учасник факультетської збірної з хокею.
Дженніфер Кавіллері – студентка музичного факультету Редкліффского коледжу. Її мати загинула в автомобільній катастрофі, коли Дженні була ще маленькою. Свого батька вона називає виключно «Філ».
Філ Кавіллері – батько Дженні. Добродушний і веселий чоловік, тримає пекарню в Кренстоні (штат Род-Айленд).
Олівер Баррет III – батько Олівера. Колишній спортсмен, брав участь у фінальному заїзді байдарок-одиночок на літніх Олімпійських іграх 1928 року. Нині банкір і глава Корпусу миру.
Елісон Форбс Барретт – мати Олівера.
Реймонд Страттон (Рей) – приятель Олівера, сусід по кімнаті.
Олівер – син мільйонера, нащадок старовинної аристократичної родини, а Дженніфер – дочка незаможного італійського емігранта –пекаря, який виховував дочку самотужки, мати загинула в автокатастрофі.
Олівер розповідає про історію свого кохання до Дженні. Ще на початку твору ми дізнаємося про завчасну смерть молодої дівчини (дожила до 25 років), «яка була вродливою, розумною, любила Моцарта, Баха, бітлів і Олівера.
Знайомство молодих героїв відбулося у бібліотеці Редкліффа. «В окулярах, учена мишка», «надлюдина в спідниці» – таке було перше враження Олівера, коли він побачив Дженні. Молоді люди змагаються у дотепності і використовують студентський сленг. Але, судячи з гостроти їхньої розмови, героям уже не байдуже один до одного. Спочатку словесна перемога за Дженніфер, але юнак ставить собі завдання – «отримати перемогу над цією кусючкою». Він запрошує Дженні на хокейний матч із своєю участю. Під час матчу Олівер розуміє наскільки для нього важливо те, що серед вболівальників знаходиться Дженніфер, саме її підтримка допомогла Оллі та його команді отримати перемогу в матчі.
Дженні теж не байдужа до Олівера, так як дівчина довго чекає юнака після матчу, хоча дуже змерзла, студенти разом ідуть у гуртожиток і вперше цілуються. Потім їх стосункі стрімко розвивалися.
Дженні як краща випускниця отримала пропозицію продовжити навчання в Парижі, і Олівер злякався, що може її втратити назавжди. Тому Олівер вирішив одружитися на Дженніфер. Але дівчина попри сильне почуття до Олівера, вирішила поїхати до Парижу на навчання. Дженні не вірила у майбутнє з сином мільйонера через соціальну нерівність між закоханими.
Якщо батько Дженніфер дізнавшись про їх рішення одружитися, бажає їм щастя. То батько Олівера після невдалої спроби вмовити сина не квапитися з одруженням відмовляє Оліверу у грошовій підтримці. Але Олівер настільки сильно кохає Дженні, що готовий жити без грошей батька і без його благостовення. Вони одружуються, Дженні відмовляється від поїздки в Париж, щоб бути з Олівером.
!!! Продовжіть історію з цього місця і поясніть чому автор обрав інший фінал?
Відповідь надішліть на пошту yunaumkina@gmail.com
12.05.2022
Ерік Вольф Сігел
День народження: 16.06.1937 року
Місце народження: Бруклін, Нью-Йорк, США
Дата смерті: 17.01.2010 року
Американський письменник і сценарист.
Ерік Сігал був професором античної літератури в Гарварді, Єлі і Прінстоні, поєднуючи викладання з написанням кіносценаріїв. Сігал, зокрема, був автором сценарію для фільму "Жовтий підводний човен" ("Yellow Submarine", 1968 рік) групи The Beatles.
В кінці 1960-х років Сігал написав повість про кохання студента Гарварду і студентки Редкліффа, вмираючої у фіналі від раку. Повість Сігала не викликала інтересу видавців, і літературний агент автора запропонував йому написати на її основі сценарій, який придбала кіностудія Paramount Pictures. Фільм "Історія кохання" за сценарієм Сігала вийшов на екрани в 1970 році. Картина, головні ролі в якій зіграли Райан о'ніл (Ryan O Neal) і Елі Макгроу (Ali MacGraw), була номінована на сім премій "Оскар", у тому числі і за кращий сценарій, проте отримала лише одну нагороду — за музику. "Історія кохання" з моменту її виходу на екрани регулярно включається в списки найбільш романтичних фільмів.
Після того, як були розпочаті зйомки фільму, кіностудія Paramount Pictures запропонувала Сігалу переробити сценарій назад у повість. Книга "Історія кохання", що надійшла в продаж до прем'єри фільму, стала бестселером в США і була переведена на 33 мови. В 1977 році було видано продовження "Історії кохання" — "Історія Олівера" (oliver's Story), яка також була екранізована.
"Історія одного кохання"
Рік написання – 1969
Жанр – кіноповість
Тема : любов та відданість, життя та смерть. Історія кохання сина мільйонера Олівера до дочки італійського емігранта Дженніфер.
Ідея: драматичність кохання, людяність. Справжнє кохання допомагає долати негаразди і дає сили наповнювати змістом і ніжністю навіть останні дні життя.
Темі кохання автор приділяє значну увагу, адже саме в коханні найяскравіше виявляється сутність людини. Цей твір показує, що коли людина щиро кохає, для неї не має значення ні врода, ні гроші, ні статус, вона може бути просто щасливою.
Проблеми у творі “Історія одного кохання”: цінності життя, стосунків батьків і дітей, бідності й багатства, соціальної нерівності
Головні герої: Олівер Барретт IV, Дженніфер Кавіллері, Філ Кавіллері (батько Дженні), Олівер Баррет III (батько Олівера), Елісон Форбс Барретт — мати Олівера.
Особливості композиції: кільцева композиція: твір починається і закінчується повідомленням про смерть Дженніфер, розділи твору – це окремі епізоди-спогади Олівера. Розв’язка на початку твору, основна частина – не як познайомилися, а як прощалися (за емоційною напругою).
05.05.2022
Твір-роздум за романом Р. Бредбери "451'за Фаренгейтом"
Теми:
1."Чи важливі книги у сучасному світі?"
2."Що сильніше впливає на людську свідомість: книги, телебачення чи інтернет?"
3." Яку книгу ви взяли б з собою у подорож на іншу планету?"
!!! Оберіть одну з тем, напишіть за нею твір
(обсяг 1,5 листа або 3 сторінки), до 09.05.2022
надішліть на пошту yunaumkina@gmail.com
28.04.2022
Рей Бредбери
"451' за Фаренгейтом"
Дивися на все з подивом, живи так жадібно, ніби через десять секунд помреш. Намагайся побачити світ. Він прекрасніший за будь-яку мрію, створену на фабриці й оплачену грішми.
Не проси гарантій, не шукай спокою – його зараз не існує на білому світі.
То був один з найщасливіших днів у його житті: він відкрив для себе, що за сімома завісами нереальності, за телевізорними стінами віталень і за бляшаним міським валом є світ, де на луках пасуться корови, гавкають і ганяються за білими вівцями собаки, в теплому намулі ставків опівдні хлюпаються свині.
Не намагайтеся скласти собі враження про книжки за їхніми обкладинками.
Дивися на все з подивом, живи так жадібно, ніби через десять секунд помреш. Намагайся побачити світ. Він прекрасніший за будь-яку мрію, створену на фабриці й оплачену грішми.
Не проси гарантій, не шукай спокою – його зараз не існує на білому світі.
То був один з найщасливіших днів у його житті: він відкрив для себе, що за сімома завісами нереальності, за телевізорними стінами віталень і за бляшаним міським валом є світ, де на луках пасуться корови, гавкають і ганяються за білими вівцями собаки, в теплому намулі ставків опівдні хлюпаються свині.
Не намагайтеся скласти собі враження про книжки за їхніми обкладинками.
Але в людини є чудова риса: якщо треба починати все з самого початку, вона не зневірюється і не втрачає мужності, бо знає, що це дуже важливо і варто зусиль.
Ми всі – уривки і шматки історії, літератури, міжнародного права; Байрон, Том Пейн, Макіавеллі, Христос – усе тут, у наших головах. Людська пам'ять схожа на фотоплівку, і ми ціле життя тільки й робимо, що намагаємося стерти відбите на ній.
Нам бракує трьох речей. Перша. Чи ви знаєте, чому важливі такі книжки, як оця? Тому, що в них є якість. А що таке якість? Для мене це тканина книжки.У цієї книжки є пори, вона дихає. Вона має обличчя. Її можна вивчати під мікроскопом. Крізь скло ви побачите життя, яке тече перед вами у своїй невичерпній розмаїтості. Що більше пор, то правдивіше зображено різнобічні сторони життя на квадратний дюйм паперу, то «художніша» книжка.
Справжні письменники тісно пов’язані з життям. Пересічні лише ковзають по ньому. Погані – гвалтують його і залишають на поживу мухам.
Ви можете закрити книгу і сказати їй: «Почекай!». Ви її володар. Але хто вирве вас з пазурів, що хапають вам, коли ви вмикаєте телевізорну вітальню? Вона ліпить з вас що завгодно. Це «середовище» теж реальне, як і довколишній світ. Воно перетворюється в істину, воно і є Істина.
!!! Опрацюйте цитати з твору, оберіть "свою" і поясніть, чому вона вам сподобалася
(пояснення відправляйте на адресу yunaumkina@gmail.com)
Нам бракує трьох речей. Перша. Чи ви знаєте, чому важливі такі книжки, як оця? Тому, що в них є якість. А що таке якість? Для мене це тканина книжки.У цієї книжки є пори, вона дихає. Вона має обличчя. Її можна вивчати під мікроскопом. Крізь скло ви побачите життя, яке тече перед вами у своїй невичерпній розмаїтості. Що більше пор, то правдивіше зображено різнобічні сторони життя на квадратний дюйм паперу, то «художніша» книжка.
Справжні письменники тісно пов’язані з життям. Пересічні лише ковзають по ньому. Погані – гвалтують його і залишають на поживу мухам.
Ви можете закрити книгу і сказати їй: «Почекай!». Ви її володар. Але хто вирве вас з пазурів, що хапають вам, коли ви вмикаєте телевізорну вітальню? Вона ліпить з вас що завгодно. Це «середовище» теж реальне, як і довколишній світ. Воно перетворюється в істину, воно і є Істина.
25.04.2022
Рей Бредбери
"451' за Фаренгейтом"
!!! Виконати тести на знання твору🔻
до 21.00 08/05/2022
!!! Виконати тести на знання твору🔻
до 21.00 08/05/2022
28.04.2022
Рей Бредбери
"451' за Фаренгейтом"
Автор – Рей Бредбері
Рік написання – 1953
Жанр – соціальна антиутопія
Тема – побудова суспільства в майбутньому. Тяжке прозріння людини в тоталітарному суспільстві.
Ідея – читання книг, освіта врятують світ від загибелі.
Проблематика – знецінення культури, тотального контролю, інакомислення, натовп і влада.
Символіка – механічний пес — символ тоталітаризму, репресії, він нагадує про покарання за незгоду з суспільством, за намагання вибитися із «загального кола «451° за Фаренгейтом».
Головні герої:
Гай Монтеґ, пожежник
Мілдред Монтеґ, дружина Гая, здатна зробити донос владі на чоловіка
Кларіса, молода дівчина, подруга Гая
Фабер, професор, друг Гая
Брандмейстер Бітті, капітан пожежників
Всіх героїв роману можна розділити на дві групи: тих, які читають книжку і тих, які не читають. Мілдред не читає, постійно дивиться телевізор, забула навіть, де і коли вперше зустрілася зі своїм чоловіком, не має про що з ним говорити, не хоче мати дітей, вимагає грошей; Місіс Фелпс не читає, поміняла трьох чоловіків, байдужа до кожного,“у мене немає дітей, та й хто, будучи при своєму розумі, захоче їх мати”?; Місіс Бауеллс не читає, “це не так страшно: дев’ять днів з десяти діти в школі, а коли вони приходять додому, я заганяю їх в вітальню і вмикаю телевізор, це як закинути брудний одяг у пральну машину”.
Фабер читає, “мені аж болить від того, що відбувається”, допомагає Гаєві Монтегу врятуватися «радіопередавач, читає Біблію»; Кларіс Маклелен читає, як і вся її сім’я. з нею цікаво поговорити навіть про найменші дрібниці “як вам не соромно, ви ні в кого не закохані”(про кульбабу, про дощ), вміє дружити брандмейстер Бітті читає, вважає себе невинним, бо люди самі перестали читати, продовжує цитату про Рідлі(“з божою поміччю, Рідлі, ми сьогодні запалимо таку свічку, якої їм не загасити довіку”, “світ спокійно обходиться без книг”, цинізм переходить у відчай, прагне смерті). Гай Монтег спочатку з одними, потім з іншими “я не хочу робити тільки те, що мені скажуть, я не хочу переходити на чиїсь бік” «451° за Фаренгейтом».
Історія написання За визнанням самого письменника, задум роману «451° за Фаренгейтом» виник, коли він дізнався про спалення бібліотеки в Олександрії. Ця подія має як мінімум чотири передбачуваних датування, а сам Бредбері говорив про неї як про те, що трапилося «3000 років тому». Чому саме «451° за Фаренгейтом»? Тому, що саме за цієї температури починає горіти папір. Цей роман Рей Бредбері писав на взятій напрокат друкарській машинці в публічній бібліотеці Лос-Анджелеса. В основі тексту невидана розповідь «Пожежний» (1949), а також оповідання «Пішохід». Роман був написаний 1953 року, і в ньому описано уявне майбутнє Америки. Утім, коли читаєш, виникає враження, ніби це майбутнє уже настало. Найжахливіше й надивовижніше те, що великий фантаст і вигадник Бредбері нічого не вигадав. Усе описане вже було або є зараз.
Посилання на твір🔻
Посилання на фільм🔻
!!! Опрацювати теоретичний матеріал, прочитати роман
А. де Сент-Екзюпері
"Маленький принц"
Посилання на тести🔻
https://skarb-papcha.ru/ru/test-litak-i-pustelya.html
!!! Виконати тести для самоперевірки
Література ХХ століття
А. де Сент-Екзюпері
(1900-1944)
Відомий французький письменник, репортер, дитяча мрія якого — стати авіатором — здійснилась: він служить льотчиком у Касабланці, перевозить пошту до Північної Америки, деякий час працює технічним директором авіакомпанії в Аргентині, служить у військовій авіації під час Другої світової війни. Отримав декілька поранень, але постійно залишався у лавах авіаторів. Сент-Екзюпері став легендою Франції, він загинув під час бойового вильоту 31 липня 1944 р. У першому романі "Південний поштовий" (1929) письменник протиставляє світові дорослих людей світ дитинства. Цей мотив звучить і в його "Записних книжках", і в "Планеті людей", і в "Військовому льотчику", і в "Цитаделі". Особливо це протиставлення відбито у "Маленькому принці". Ця філософська казка стала синтезом роздумів письменника про щастя, сенс людського існування. Герої Антуана де Сент-Екзюпері — люди дії, вони відповідальні, чесні, порядні; твори письменника сповнені ліричним, філософським, гуманістичним пафосом.
???
!!! Опрацювати біографію письменника, прочитати казку, виписати в зошит цитати з твору
25.04.2022
Контрольна робота № 5"Нова" драма
!!! Виконати контрольну роботу в зошиті, сфотографувати і прислати мені на пошту yunaumkina@gmail.com
17.04.2022
Бернард Шоу"Пігмаліон"
Тести для самоперевірки
!!! Виконати тести для самоперевірки
11.04.2022
Посилання на п'єсу 🔻
Посилання на фільм 🔻
!!! Опрацювати біографію Б.Шоу, скласти конспект у зошиті.Читати твір, переглянути фільм.
Дивіться
07.04.2022
"Ляльковий дім" Г. Ібсена як зразок "нової драми"
!!! Скласти композиційну схему драми "Ляльковий дім"
Експозиція - зав'язка - розвиток дії - кульмінація - розв'язка - епілог
Фото схеми вислати мені на почту yunaumkina@gmail.com до 10.04.2022
04.04.2022
Ібсен Генріх Іоганн (нар. 20 березня 1828 р.) - норвезький письменник, один з найвидатніших драматургів XIX в. Народився в маленькому приморському містечку Скиєне, що налічувало у той час ледве 8 тисяч жителів.
У школі він відрізнявся своїми "творами" і схильністю до живопису. Мрією підлітка було зробитися художником. У 16 років Ібсен поступає учнем в аптеку в Грімстате, де працює близько п'яти років.
До подій 1848-1849 відносяться його перші вірші. Ібсен старанно готується до вступу до медичної академії, куди проте не був прийнятий. Під час цих занять він написав першу свою драму "Катіліна" [1849], на яку покладав великі надії. П'єса ця зустріла проте дуже холодний прийом, деяке співчуття знайшла тільки в студентському середовищі.
Першою поставленою на сцені п'єсою Ібсена був "Богатирський курган", написаний під сильним впливом Еленшлегера. У 1851г. спільно с О. Вінье і Батен-Ганзеном почав видавати щотижневий опозиційно-сатиричний листок "Manden" (Людина). У цьому ж році Ібсен був призначений інструктором Бергенського театру із зобов'язанням щорічної постановки однієї своєї п'єси. Для Бергенського театру їм написані п'єси: "Ніч на Іванов день", "Фру Інгер з Естрота" [1855], "Бенкет в Сольхауге" [1856], "Воїни в Гельголанде" [1858] і "Олаф Лілієнкранц" [1857].
У 1857 Генріх Ібсен переїхав в Хрістіанію, де завідував артистичною частиною міського театру до його закриття. У 1864г. отримав після довгого клопотання пенсію від стортингу і виїхав до Риму. Тільки у 1891, вже будучи драматургом зі світовим ім'ям, він поселяється в Норвегії. Прихильник націоналістичного руху, направленого проти політичного гніту Швеції і культурного засилля Данії, Ібсен був одним з піонерів норвезької елітної мови. Написані в традиційній формі героїчної драми (віршована форма, просторовий монолог, заплутана інтрига), твори першого періоду вже носять в собі ті риси, які згодом стали відмітними в його творчості.
Питанням колізій компромісу і принциповості цілком присвячені відомі п'єси Ібсена наступного етапу його творчості: "Бранд" [1865] і "Пер Гюнт" [1867]. Герої цих драм - абстраговані носії цих ідей компромісу, з одного боку, і принциповості - з іншою. Обидві ці п'єси, а також написана майже десять років опісля "світова драма" "Кесар і галілеянін" [1873], що призначалися самим автором лише для виразу його ідейного credo, мало сценічні, це - "драми для читання" (Lesedramen). У Германії в 1897 був навіть заснований спеціальний мандруючий ібсеновський театр. Інтерес до Ібсену в Росії виникає вперше в кінці 80-х рр. У 1900-1901 видається перше повне зібрання творів Ібсена, п'єси його ставляться театрами різних напрямів (театр Корша, Малий і Художній).
На російську драму Ібсен впливав головним чином через своїх наступників, драматургів-імпресіоністів і символістів: Метерлінка, Гауптмана, Пшибишевського і інших. Інтерес до Ібсена як на Заході, так і в Росії, починаючи з 1911-1912, поступово згасає. Його драми в даний час майже повністю забуті.
23 травня 1906 року Генріх Ібсен помер.
Комментариев нет:
Отправить комментарий