!!! Тема твору нижче👇
25.01.2022
18.01.2022
11.01.2022
(1821-1881)
Російського письменника Ф. Достоєвського читає весь світ. Творчість його, як і власне він сам, — це геніальність і протиріччя.
Письменник-реаліст, знавець життя, психолог-провидець, гуманіст, який звинувачував соціальне зло. У своїх творах він вирішував "вічні" питання про життя і смерть, про вдосконалення особистості. Початок літературної діяльності, коли були написані "Бідні люди" (1845), "Двійник" (1846), "Білі ночі" (1848), був перерваний покаранням каторгою за участь у революційному гуртку (1850-1854). З 1857 року Достоєвський отримує право писати і друкуватися. Виходять "Дядечків сон" і "Село Степанчикове та його мешканці" (1859), "Принижені й скривджені" (1861), "Нотатки з мертвого дому" (1861), "Нотатки з підпілля" (1864), "Злочин і кара" (1866), "Ідіот" (1869), "Брати Карамазови" (1880).
У своїх останніх романах Достоєвський сміливо і гостро накреслив головні етико-філософські проблеми: людина і Бог, сенс життя, значення свободи, духовне призначення людини. .
Посилання на твір🔻
Посилання на фільм🔻
21.12.2021
Тестова контрольна робота
"Пізній романтизм"
Посилання на тести👇
!!! Виконати тестові завдання до
21.00 21.12.2021
07.12.2021
В.Вітмен
Посилання на вірші👇
Посилання на відео👇
!!! Опрацювати матеріал,
виразно читати вірші
30.11.2021
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОВІДНИХ ШЛЯХІВ РОЗВИТКУ ПОЕЗІЇ СЕРЕДИНИ XIX ст.
Реалізм і «пізній романтизм» у поезії середини XIX ст.
У літературі середини XIX ст. усе більшої сили набирав реалізм. Саме тоді ступили на літературну стезю або перебували на вершині творчого злету Стендаль, Бальзак, Діккенс, Достоєвський, Толстой, які були справжніми «володарями дум» своєї доби. Усі вони — творці передовсім великих епічних полотен: романів, епопей.
Що ж до поезії, то цей період не був епохою її злету, особливо якщо йдеться про поезію реалістичну. Однак етичні й естетичні засади реалістичної, соціально спрямованої лірики втілилися насамперед у творчості видатного російського поета, «співця страждань народних» — Миколи Некрасова. Відоме його гасло: «Поетом можеш ти не бути, громадянином бути мусиш неодмінно» («Поэтом можешь ти не быть, но гражданином быть обязан»).
Картина провідних шляхів розвитку поезії середини XIX ст. буде неповною, якщо не згадати про романтичну лірику. Це був період «пізнього романтизму», до якого належить поезія француза Шарля Бодлера, американця Волта Вітмена, які не лише увінчали своєю творчістю розвиток романтичної традиції, а й провістили настання в літературному процесі нової, модерністської епохи, а також росіянина Федора Тютчева. Так, Шарля Бодлера модерністи вважали своїм попередником, а Волг Вітмен був пов’язаний із філософією трансценденталізму універсальністю та масштабами свого поетичного мислення.
Російський пізній романтик Федір Тютчєв змальовував трагізм людського життя на тлі універсальності буття Всесвіту й природи. Його ліриці притаманна глибока філософічність. Зокрема, він розробляв тему самотності людини у світі й принципової неспроможності людей зрозуміти одне одного. «Як серцю висловить себе? Як іншому збагнуть тебе?» — ставить поет риторичне запитання в одній зі своїх програмових поезій із показовою назвою «Silentium» (дослівно з латини — «Мовчання»). Поет порушив проблему відчуження й самотності людини у світі — одну з основних у літературі XX ст.
Принципи «чистого мистецтва» в поезії.
У середині XIX ст. теорія «чистого мистецтва» («мистецтва для мистецтва»), відома ще від античних часів, набула «нового дихання». У Франції її прихильники — поети Шарль Леконт де Ліль (1818-1894), Теофіль Готьє (1811-1872), Жозе-Маріа де Ередіа (1842-1905), Теодор де Банвіль (1823-1891) — об’єдналися в групу «Парнас» і надрукували три збірки «Сучасний Парнас» (1866, 1871 і 1876 рр.).
Уже сама назва цього угруповання свідчить про небажання його учасників порушувати соціальні проблеми, притаманні реалізму. Адже в давньогрецькій міфології Парнас — це гора, де перебували Аполлон і Музи, які служили лише високому мистецтву.
Водночас парнасців не влаштовував і емоційний суб’єктивізм романтиків, які звеличували творчу розкутість митця (атрибутом якої, як ви вже знаєте, часто була принципова незавершеність, «геніальна хаотичність» художніх творів). Парнасці ретельно «шліфували» кожен свій твір, кожен його рядок, кожне слово, а також використовували культурні надбання попередніх епох і особливо захоплювалися ремінісценціями1.
1 Ремінісценція (від латин, reminiscentia — спогад) - риси, що викликають спогади про інший твір мистецтва.
Не буде перебільшенням твердження, що, на відміну від прози, лірична поезія в європейських і американській літературах і в епоху реалізму залишалася переважно романтичною... Від цієї «норми» літературного процесу епохи реалізму істотно відхиляється хіба що російська поезія, у якій справді розвинулася реалістична течія, представлена передусім М. Некрасовим і його школою.
Від романтизму парнасці успадкували його прагнення до екзотики, неприйняття сучасного їм світу, оспівування страждання й самотності. Утім, їхній песимізм був позбавлений бунтівної сили романтизму. Художня досконалість творів, прагнення відкривати нові поетичні обрії перетворили творчість парнасців на визначне художнє явище. Щоправда, іноді їм дорікали, що їхня поезія неемоційна, «холодна». «То й що ж, — відповідали вони на такі закиди, - адже мармур античних статуй теж холодний, але попри це людство не знало вищої краси».
З презирством ставлячись до моралізаторства деяких творів реалізму, вони стверджували, що висока моральність притаманна лише високому мистецтву (сліди цієї естетичної установки ми згодом побачимо у творчості О. Уайльда, який стверджував: «Немає книг моральних або неморальних. Є книги добре написані або погано написані. Ото й усе»). Одним з найавторитетніших парнасців був Теофіль Готьє, який з викликом заявив: «Прекрасним є лише те, що нікому й нічому не служить, а все корисне — потворне», а чи не найталановитішим з них вважався Шарль Леконт де Ліль, небезпідставно проголошений «королем поетів».
У Росії принципи «чистого мистецтва» сповідував Афанасій Фет (Шеншин). Його бачення ролі мистецтва було діаметрально протилежним позиції «поета-громадянина» М. Некрасова. Тому в тогочасній російській поезії визначали два спрямування: «некрасовське» (громадянська лірика) і «фетівське» (інтимна лірика).
Афанасій Фет — надзвичайно тонкий і навіть віртуозний лірик. Деякі його твори написані так майстерно, що їх навіть можна читати у зворотному порядку майже без утрати сенсу! Наприклад, поетичний шедевр, у якому немає жодного дієслова:
Шепіт... Ніжний звук зітхання...
Солов’їний спів...
Срібна гра і колихання
Сонних ручаїв.
Ночі блиск... Тремтіння тіней...
Тіні без кінця...
Ненастанні, дивні зміни
Милого лиця...
У хмаринках — пурпур рози.
Відблиск янтаря...
І цілунків пал, і сльози,
І зоря, зоря!
Переклад М. Рильського
Група «Парнас» і українська поезія На початку XX ст. українські поети почали шукати нові шляхи розвитку літератури, орієнтуючись на кращі світові зразки. Так, група «неокласиків» і, зокрема, її засновник Микола Зеров звернули пильну увагу на творчість «парнасців». Як поетичний маніфест звучить його вірш «Pro domo», у якому названі згадані нами імена французьких поетів:
Яка ж гірка, о Господи, ця чаша,
Ця старосвітчина, цей дикий смак,
Ці мрійники без крил, якими так
Поезія прославилася наша!
Що не митець, то флегма і сіряк,
Що не поет — сентиментальна кваша...
О ні! Пегасові потрібна паша,
Щоб не загруз у твані неборак.
Класична пластика, і контур строгий,
І логіки залізна течія —
Оце твоя, поезіє, дорога.
Леконт де Ліль, Жозе Ередія,
Парнаських зір незахідне сузір’я
Зведуть тебе на справжні верхогір'я.
Декадaнс (фр. decadence — занепад) — загальна назва явищ європейської культури другої половини XIX — початку XX ст., позначених настроями смутку, безнадії, тенденціями індивідуалізму. Складне й суперечливе явище, що має витоки в кризі суспільної та індивідуальної свідомості, розгубленості багатьох митців перед гострими життєвими суперечностями, що постали в тогочасній ситуації. Так, принципове ігнорування політичних і громадянських тем і проблем митці-декаденти вважали як виявленням, так і неодмінною умовою свободи творчості та особистості. Характерними виявами настроїв Д. були: 1) у життєвій позиції митців — глибокий песимізм, захоплення містичними вченнями й екзотичними культами, самозаглиблення, розгубленість перед проблемами дійсності й спроба самоізоляції від них, граничний індивідуалізм, несприйняття та виклик буржуазній моралі, зокрема й у естетичній зверхності над «натовпом» (дендизм); 2) у творчості митців — надання переваги форми над змістом, захоплення маловідомими естетичними фактами (у т. ч. доби античності — парнасизм), орієнтація не на широку публіку, а на вузьке коло «обраних» інтелектуалів. Настрої Д. притаманні творчості Ш. Бодлера, П. Верлена, А. Рембо й О. Уайльда).Такими є найзагальніші штрихи до портрета дуже непростого і розмаїтого періоду розвитку світової поезії середини XIX ст.
!!! Опрацювати матеріал, вивчити напам'ять вірш
або Ф.Тютчева, або А.Фета
23.11.2021
Е.Т.А.Гофман
Посилання на відео👇
Посилання на твір👇
!!!Опрацювати біографію митця, читати твір
16.11.2021
КОНТРОЛЬНА РОБОТА №1 «Вступ. Оригінальна та
перекладна література в сучасному світі.Золоті сторінки далеких
епох»
РІВЕНЬ І
1) Твори «Іліада» та «Одіссея» написані розміром:
А. анапест
Б. амфібрахій
В. гекзаметр
2) Цирцея – це…
А. давньогрецька богиня
Б. дружина Одіссея
В. чаклунка
3) Теламах – це…
А. син Одіссея
Б. друг Одіссея
В. батько Одіссея
4) У Пеклі та Чистилищі поета супроводжував…
А. Гомер
Б. Вергілій
В. Горацій
5) Рай складається з…
А. 7 сфер
Б. 8 сфер
В. 9 сфер
6) Події п’єси «Гамлет» відбуваються у…
А. Ельсінорі
Б. Лондоні
В. Віттенберзі
7) Привид розповів Гамлету, що …
А. принц
має їхати до Німеччини
Б. Офелія
не кохає Гамлета
В. його вбивця – Клавдій
8) Мати Гамлета вийшла заміж за…
А. друга Гамлета
Б. вбивцю її першого чоловіка
В. принца Данії
9) Батька Гамлета було вбито…
А. отруйною беладоною
Б. кинджалом
В. зміїною отрутою
РІВЕНЬ ІІ
1) Чому, на вашу думку, поему «Одіссея» називають енциклопедією Античності?
2) Чому Данте називають останній поетом Середньовіччя та першим поетом Відродження?
3) Чому, на вашу думку, Гамлет став вічним образом світової літератури?
!!! Виконати контрольну роботудо 20.00 21.11.2021
09.11.2021
В.Шекспір"Гамлет"
Посилання на експрес-урок👇Посилання на тести👇
!!! Переглянути урок, дочитати твір,
виконати тести
02.11.2021
В.Шекспір
Трагедія "Гамлет"
Літературний рід: драма
Жанр: філософська трагедія
Дата першої публікації: 1603
Дата написання: 1600—1601
Головна тема твору “Гамлет” – злочин заради влади. В її контексті розвиваються теми зради і нещасливого кохання.
Провідні мотиви трагедії “Гамлет”: божевілля; зволікання; смерті; заміни; “гнилі”; помсти; тлінності буття.
Проблематика твору “Гамлет” :
протиріччя між дійсністю і ідеалом,
невідповідності мрії і способу її досягнення,
роль особистості в історії людства.
Проблема життя та смерті є лейтмотивом п’єси. Більшість героїв твору помирають, майже всі вони розмірковують про смерть та життя. Важливим моментом для усвідомлення швидкоплинності людського життя є сцени на кладовищі.
Проблема боротьби й бездіяльності. Що краще: змиритися чи боротися зі злом? А чи буває добро з кулаками? чи не перетворюється воно в цей час на зло? Більше питань, ніж відповідей.
Проблема любові та зради. Зрада — поняття, що присутнє у п’єсі майже постійно. На зрадників та шпигунів перетворюються навіть близькі для Гамлета люди. Чому королева зраджує пам’ять батька Гамлета, Офелія — Гамлета, Клавдій — брата, Розенкранц і Ґільденстерн — друга? Зрозуміло одне: справжня любов і зрада — несумісні.
Головні герої твору “Гамлет”: Клавдій (король Данії), Гамлет (син короля), Полоній (королівський радник), Гораціо (друг Гамлета), Лаерт (син Полонія), Гертруда (королева Данії, матір Гамлета), Офелія (дочка Полонія), Привид батька Гамлета.
“Гамлет” композиція
1 частина. Зав’язка, п’ять сцен першої дії. Зустріч Гамлета з Привидом, який покладає на Гамлета завдання помститися за підле вбивство;
2 частина. Кульмінація, що отримала назву «мишоловка». Гамлет остаточно переконується у вині Клавдія, сам Клавдій усвідомлює, що його таємниця розкрита, Гамлет розкриває очі Гертруді т.д .;
3 частина. Розв’язка. Дуель Гамлета і Лаерта, смерть Гертруди, Клавдія Лаерта, Гамлета.
“Гамлет” сюжет
Драматичні події розгортаються за кам’яними стінами королівського замку в Ельсінорі. Сюжет трагедії розповідає про данського принца Гамлета, який мстився за зрадницьке вбивство батька. Від примари молодий Гамлет дізнався, що батько його був убитий під час сну своїм братом Клавдієм, який захопив датський престол і одружився на вдові вбитого Гертруді, матері Гамлета. Наділений проникливістю і всеосяжним розумом, Гамлет бачить в цій події тривожне знамення часу. Ельсінор став заповідником лицемірства, підступності, зла. Данію ж Гамлет називає в’язницею. Гамлет відчуває трагічну самотність. Його матір стала дружиною головного лиходія, мила Офелія не знаходить в собі сил опиратися волі батька, приятелі дитинства Розенкранц і Гільденстерн готові прислужитися тирану, тільки Гораціо вірний Гамлету і розуміє його. Гамлет – людина нового часу, людина думки. Роздуми – його природна потреба. У знаменитому монолозі «Бути чи не бути» Гамлет як би зводить рахунки зі своєю власною думкою. Приїзд в Ельсінор бродячих акторів допомагає йому з’ясувати істину. Гамлет доручає акторам зіграти п’єсу «Вбивство Гонзаго», в якій обставини в деталях нагадують вбивство батька Гамлета. Клавдій не витримує і в хвилюванні залишає зал для глядачів. Тепер Гамлет точно знає, що Клавдій – убивця. Щоб ввести його в оману, Гамлет надягає на себе личину божевільного. Смертельний удар вражає Клавдія, коли той, сповнений підступності, готовий вчинити нове лиходійство. У фіналі трагедії молодий норвезький принц Фортінбрас наказує віддати померлому Гамлету військові почесті. Гамлет – герой. Тільки для глядача він вже не герой старовинного сказання, що жив ще в язичницькі часи, а герой нового часу, освічений, розумний, що піднявся на боротьбу проти темного царства себелюбства і підступності.
Посилання на твір🔻
Посилання на фільм🔻
!!! Опрацювати теоретичний матеріал, підготувати цитати до головних образів твору
12.10.2021
Вільям Шекспір - геній доби Відродження. "Шекспірівське" питання.
Шекспір Вільям(1564-1616)Англійський драматург, поет, який створив всесвітньо відомі сонети (1593—1600), драматичні твори: "Ромео і Джульєтта" (1594), "Гамлет" (1601), "Отелло" (1604), "Король Лір" (1606), хроніки, комедії. Усього Шекспір написав 37 п'єс, 154 сонети. Шекспір не вигадував сюжети своїх п'єс, він їх запозичав: з давніх історичних хронік, з п'єс попередників, з італійських новел. Персонажі п'єс Шекспіра — люди могутнього духу, мислячі, пристрасні. Персонажі Шекспіра вийшли за межі літературних творів, увійшли до галереї "вічних образів", що символізують вірне кохання (Ромео і Джульєтта), ревнивість (Отелло), прагнення справедливості (Гамлет).Біографічні дані "актора із Стенфорда" небагаті: прожив у рідному місті до 21 року, потім залишив свою родину і поїхав на пошуки щастя до Лондона, був актором, драматургом, поетом, розбагатів, став співвласником театру "Глобус", на схилі літ повернувся у рідне місто і помер у день свого народження — 23 квітня.
«Шекспірівське питання» — питання, яке виникло внаслідок недостатності фактів з біографії В. Шекспіра. Це наштовхнуло деяких дослідників на думку, що Шекспіра як реальної особи взагалі не існувало, а всі його п’єси були створені різними авторами. Серед них називали імена філософа Ф. Бекона, лорда Ретленда, лорда Дарбі, лорда Оксфорда і навіть мореплавця В. Ролея. Свої міркування вчені-дослідники намагалися відстоювати за допомогою аргументації, не позбавленої деякої переконливості. Вони посилалися на те, що син простого торговця і чинбаря не міг так добре знати деталі придворного життя і світського етикету, які він відтворював у своїх п’єсах. Виходячи з відомого факту про те, що Шекспір здобув лише початкову освіту, вчені дивувалися, яким чином і коли він зміг так ґрунтовно вивчити стародавню історію та античну літературу, звідки йому були відомі твори зарубіжних авторів, не перекладені в той час англійською мовою.
У дослідників викликав подив і той факт, що Шекспір, який ніколи не залишав Англії, добре розумівся на морській справі, оснащенні кораблів, навігаційних приладах, про що свідчать його п’єси. Водночас дослідники звернули увагу й на той факт, що поряд з вражаючими знаннями в його п’єсах є численні фактичні помилки та нісенітниці. Це свідчить про те, що В. Шекспір — один із найзагадковіших письменників світу. Незважаючи на наведені аргументи проти авторства Шекспіра, глибокий аналіз його творчості показує, що твори, які друкуються під іменем Вільяма Шекспіра, належать одному авторові.Посилання на фільм🔻
!!! Опрацювати конспект, переглянути фільм, читати трагедію "Гамлет"
Список літератури на літо:
10.05.2022
Повторення
1. Літературний напрям, для якого притаманне правдиве зображення дійсності і типізація життєвих явищ.
2. «Останній поет Середньовіччя і перший поет Нового часу»
3. Ім’я головного героя роману Достоєвського.
4. Вплив на читача за допомогою навіювання йому певного настрою.
5. Крихітка Цахес на прізвисько...
6. Роман Пауло Коельйо
7. Один із двійників Раскольнікова.
8. Ім’я головного героя роману Оскара Вайльда.
9. Його хвилює питання «бути чи не бути?»
10. «Король життя», «Принц Парадокс», митець – практик теорії естетизму.
11. Багатоголосся думок, ідей, теорій та голосів у романі.
12. Автор збірки «Листя трави»
13. «Вчитель і бог» французької модерністської поезії.
14. «Король поетів», який вважав, що поезія має бути подібною до музики.
15. Своє третє ім’я змінив на честь великого музиканта Моцарта.
16. Автор драми – феєрії «Блакитний птах».
17. Ім’я автора роману «Алхімік»
18. Думка, що разюче розходиться зі звичними, традиційними поглядами й суперечить здоровому глузду.
19. Син Одіссея.
!!! Розгадати кросворд
03.05.2022
Контрольна робота за темою
"Художні особливості поезії другої половини ХІХ ст."
1. У творах Ш. Бодлера присутні ознаки напрямів:
а) модернізму й реалізму;
б) модернізму й романтизму;
в) романтизму й реалізму.
2. Збірку Ш. Бодлера «Квіти зла» відкриває вірш:
а) «Альбатрос»;
б) «До читача»;
в) «Благословення».
3. Провідна тема сонета «Альбатрос»:
а) людина та природа;
б) поет і натовп;
в) мистецтво й поет.
4. Збірку «Листя трави» написав:
а) Ш. Бодлер;
б) В. Вітмен;
в) Ф. І. Тютчев.
5. «Батьком верлібру» часто називають:
а) Ф. І. Тютчева;
б) А. А. Фета;
в) В. Вітмена.
6. До модернізму належать:
а) романтизм та імпресіонізм;
б) імпресіонізм та символізм;
в) символізм та реалізм.
7. Настрої песимізму, занепаду, розчарування характерні для літератури:
а) декадансу;
б) естетизму;
в) романтизму.
8. Особистість, здатна перетворити мрію на дійсність, здолати розрив між ідеалом і дійсністю,— такий ліричний герой характерний для:
а) імпресіонізму;
б) символізму;
в) неоромантизму.
9. Розкрийте значення поняття "символізм".
10. Поясніть символіку вірша Ш. Бодлера «Альбатрос».
11.Де герої твору М.Метерлінка "Синій птах" знайшли своє щастя?
(2б.)
!!! Виконати контрольну роботу
Відповіді надсилати на мою пошту yunaumkina@gmail.com
26.04.2022
Моріс Метерлінк
"Синій птах"
!!! Виконати тести
Відповіді надсилати на мою пошту yunaumkina@gmail.com
19.04.2022
Моріс Метерлінк
Моріс Полидор Марі Бернар Метерлінк народився 29 серпня 1862 року в Генті, в заможній фламандській сім’ї. Його батько був нотаріусом, а мати – дочкою багатого юриста.
З 1874 по 1881 рік він відвідував єзуїтський коледж. Хлопчик цікавився поезією, літературою, однак батьки наполягли, щоб він вивчав право в Гентському університеті. Отримавши в 1885 р. диплом, Моріс їде в Париж для вдосконалення в юриспруденції, проте ті 6 місяців, які він провів у Парижі, цілком були присвячені літературі.
Після повернення в Гент Метерлінк працює юристом, продовжує займатися літературою. У паризькому щомісячнику «Плеяда» друкується новела Метерлінка «Вбивство безневинних», а в 1889 році він випускає поетичну збірку «Теплиці» і п’єсу-казку «Принцеса Мален».
Після позитивних відгуків він залишає юридичну практику і присвячує себе літературі. У 1894 р. письменник пише три п’єси для маріонеток: «Аладіна і Паломід», «Там, усередині» і «Смерть Тентажиля». До театру ляльок драматург звертається тому, що, на відміну від живих акторів, ляльки можуть зіграти символ.
У 1895 р. Моріс зустрів Жоржетту Леблан, актрису і співачку, яка стала його супутницею на 23 роки. Вона була його дружиною, секретарем і імпресаріо, оберігала його спокій. Також Жоржетта виконувала головні ролі, в основному владних жінок, в п’єсах драматурга. У 1896 р. Метерлінк і Леблан переїхали з Гента, де його п’єси стали предметом глузувань, в Париж.
«Синій птах» – найпопулярніша п’єса Метерлінка, була вперше поставлена в 1908 р. Розповідь про одного з героїв цієї п’єси, Тільтіль, письменник продовжив в п’єсі-феєрії «Заручини».
У 1911 р. Метерлінку була присуджена Нобелівська премія «за багатогранну літературну діяльність, особливо за драматичні твори, відзначені багатством уяви і поетичною фантазією». Через хворобу письменник не зміг бути присутнім на урочистій церемонії, і нагорода була вручена бельгійському послу в Швеції Чарлзу Ваутерсе.
Під час Першої світової війни Моріс Метерлінк спробував записатися в бельгійську громадянську гвардію, але його не прийняли через вік. Патріотична діяльність драматурга складалася, таким чином, в читанні пропагандистських лекцій в Європі і в США. В цей час його відносини з Леблан зіпсувалися, і після війни вони розлучилися.
У 1919 р. він одружується на Рене Даон, актрисі, що грала в п’єсі «Синій птах». В останні роки життя він писав більше статей, ніж п’єс; з 1927 по 1942 р. вийшло 12 томів його творів.
B 1939 році, коли нацистська Німеччина загрожувала Європі, Моріс переїхав до Португалії, а незабаром виїхав в США, де він прожив всю війну і повернувся в Ніццу в свій особняк в 1947 р.
Моріс Метерлінк помер 6 травня 1949 р. від серцевого нападу. Оскільки письменник був переконаним атеїстом, він був похований не за церковним обрядом.
"Синій птах"
Посилання на твір🔻
!!! Опрацювати біографію письменника, читати твір "Синій птах"
12.04.2022
Тести за творчістю Ш. Бодлера, П. Верлена та А. Рембо
!!! Виконати тести
Відповіді надсилати на мою пошту
yunaumkina@gmail.com
05.04.2022
Рембо Артюр
(1854-1891)
Французький поет А. Рембо належить до поетів, твори яких майже не друкувалися за життя. Слава до нього прийшла посмертно. Основний поетичний доробок створено протягом 4 років (1869—1873), але творчість його стала, за висловом С. Малларме, "безпрецедентною пригодою в історії мистецтва".
Новаторство митця: вводить у поезію народну мову, сміливі метафори, новий ритм, мобільні образи, висуває принцип вільного асоціювання — метод "галюцинації слів". Показовим у цьому плані є сонет "Голосівки". Свою поезію Рембо оголошує експериментальним "поетичним ясно-баченням", і сам знаходиться в пошуках, як і його "п'яний корабель" — багатозначний образ-символ.
Поетичні збірки А. Рембо: "Останні вірші" (1872), "Свята терпіння", "Осяяння", "Сезон у пеклі" (1873).
Поезії А. Рембо перекладали Юрій Клен, В. Бобринський, М. Терещенко, Г. Кочур, М. Лукаш, В. Стус та інші.
Посилання на вірші🔻
Посилання на відео🔻
!!! Опрацювати біографію поета,
вивчити напам'ять будь-який вірш
29.03.2022
Верлен Поль
(1844-1926)
Поль Марія Верлен народився в 1844 році в містечку Мец. Його батько був військовим інженером, і родина часто переїжджала, доки в 1851 році не залишилася в Парижі, де минули шкільні роки майбутнього поета. У 1862 році він отримує диплом бакалавра словесності. Уже в юнацькі роки у Верлена з'являється схильність до літературної творчості.
Наприкінці 60-х років Верден співробітничає в літературних журналах; у 1869 році видає власним коштом збірку під назвою "Вишукані свята".
Французький поет-символіст, за словами Анатоля Франса, "кращий поет свого часу". "Королем поетів" оголосили його літератори 1894 року. Мистецький світогляд Верлена представлений у програмовому вірші "Поетичне мистецтво" (1874). Його літературним кредо є поєднання слова і музичності, гармонії звука, про це поет заявив у вірші "Найперше — музика у слові..." (1882). Верлен широко застосовує алітерацію, асонанси, повтори, він пише верлібром (вільним віршем), вважає, що саме так можна передати різні відтінки природи, віднайти мелодійність світу.
Поетичні збірки Верлена: "Сатурнічні вірші" (1866), "Вишукані свята" (1869), "Добра пісня" (1870), "Мудрість" (1881), "Романси без слів" (1874).
Помер Поль Верлен 1896 року в лікарні від запалення легенів.
Новаторство Верлена — у наданні поетичному слову небаченої раніше музичності та сугестивності, у збагаченні ритміки вірша. Верлен був один із перших, хто звернувся до "вільного вірша" ("verslibre").
Посилання на відео🔻
Посилання на вірші поета🔻
!!! Опрацювати біографію поета,
вивчити напам'ять будь-який вірш
22.03.2022
Посилання на відео🔻
https://www.youtube.com/watch?v=JrirPeYvnuU
!!! Опрацювати біографію Ш. Бодлера,
вивчити напам'ять будь-який його вірш
15.03.2022
Твір за романами Ф.М.Достоєвського та О.Вайльда
Тема твору: "Чого варта душа людини?"
!!! Надсилати твір на адресу yunaumkina@gmail.com
22.02.2022
"Портрет Доріана Грея"
!!! Написати твір-роздум на тему: "Що для вас цінніше: краса тіла чи краса душі?"
Відправити на мою пошту yunaumkina@gmail.com до 28.03.2020
15.02.2022
1. Складіть цитатний план твору.
2. Спростуйте 5 хибних тверджень
б) на виставці картин;
в) у нічному клубі;
г) на вокзалі?
2. Безіл Холуорд не хотів знайомити лорда Генрі з Доріаном Греєм, тому що боявся:
а) що лорд Генрі образить юнака;
б) що лорд Генрі зробить Грея банкрутом;
в) що лорд Генрі погано впливатиме на Доріана;
г) що Доріан розкаже лорду Генрі таємницю свого походження.
3. Ким були батьки Доріана?
а) гувернантка і лорд;
б) про це невідомо;
в) аристократка і офіцер;
г) знатні пани?
4. Що, на думку Генрі, було в Доріана прекрасним:
а) зовнішність;
б) походження;
в) характер;
г) розум?
5. Ким за професією був брат Сибіли:
а) актором;
б) моряком;
в) продавцем;
г) видавцем?
6. Як Безіл ставився до Доріана Грея:
а) поважав його;
б) заздрив його молодості;
в) сприймав лише як об’єкт для позування;
г) боготворив юнака?
7. Чому Доріан не міг довго знаходитися за межами Лондона:
а) сумував за друзями;
б) хотів завжди знаходитися в центрі уваги знатних лондонців;
в) не хотів втратити абонемент у одному вестендівському клубі ;
г) боявся, що хтось дізнається таємницю портрета?
8. Який вислів не належить лорду Генрі:
а) «Геній довговічніший за красу»;
б) «Гармонія духу і тіла – як це прекрасно!»;
в) «Душу краще лікувати відчуттями, а від відчуттів лікує лише душа»;
г) «Мета життя – самовираження»?
9. Хто з героїв роману говорив: «Любов важливіша за гроші»:
а) Доріан Грей;
б) Безіл Холуорд;
в) Сибіла Вейн;
г) лорд Генрі?
10.Що сталося з Безілом Холуордом:
а) він переїхав до Парижу ;
б) усамітнився у заміському будинку;
в) помер від застуди;
г) його убив Грей?
11. Чому Сибіла розчарувала Доріана:
а) він дізнався про її низьке походження;
б) вона була заміжня;
в) не мала освіти;
г) почала погано грати на сцені?
12. Як Алан Кемпбел допоміг Доріану:
а) позичив гроші;
б) написав рекомендаційного листа;
в) знищив труп художника;
г) звів із потрібними людьми?
!!! Виконайте завдання до твору "Портрет Доріана Грея"
та надішліть на мою пошту yunaumkina@gmail.com
08.02.2022
Комментариев нет:
Отправить комментарий